Нестабільність хребта у поперековому відділі та її неврологічні прояви

  • A. M. Vitkovskyi ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ, Україна
Ключові слова: хребець, больовий синдром, хребтово-руховий сегмент (ХРС), неврологічні прояви, рентгенометрія, спинний мозок

Анотація

 Актуальність. Представлені результати дослідження даних 57 хворих із нестабільністю поперекового відділу хребта з неврологічними порушеннями. Пацієнти з 2010 по 2014 рік перебували на стаціонарному лікуванні у відділі хірургії хребта Державної установи “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” (м. Київ). Мета дослідження. Визначити особливості клінічних проявів та рентгенометричних критеріїв залежно від виду і ступеня нестабільності у поперековому відділі хребта. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі обстеження 57 хворих з нестабільністю поперекового відділу хребта. Обстеження складалось зі збору анамнезу, огляду хворих, оглядової спондилографії у функціональному положенні у двох проекціях, функціональної спондилографії, МРТ та КТ-обстеження. Серед хворих переважали особи чоловічої статі. Із усіх обстежених було: 35 (61,4  %) чоловіків та 22 (38,6 %) жінок. За даними обстеження хворих з’ясувалось, що нестабільність хребта переважно виявляють у найбільш праце здатному віці – 20–44 років (52,6 %) пацієнтів. Результати та їх обговорення. Нестабільність хребта – це клініко-рентгенологічні прояви патологічної рухливості суміжних хребців відносно один одного. Це призводить до порушення функції хребта і розташованих поблизу нього судин та нервів, внаслідок недостатності опорної системи хребтово-рухового сегмента (ХРС). Недостатність ХРС розвивається переважно при дегенеративно-дистрофічних ураженнях, які є наслідком гострих та хронічних перевантажень, під впливом мікротравм. При появах деформації хребта та хребцевого каналу розвиваються вторинні пошкодження спинного мозку та спинномозкових корінців. Виникаючі патологічні процеси можуть супроводжуватись неврологічними та ортопедичними порушеннями, які, у свою чергу, потребують хірургічної корекції. Висновки. Нестабільність у хребтово-рухових сегментах обумовлена особливостями структурних змін у міжхребцевих дисках, дуговідросткових суглобах та міжсуглобової частини дужки хребця. Клінічні прояви залежать від рівня локалізації та ступеня нестабільності хребта. При нестабільності хребта серед обстежених хворих на першому місці ураження спинномозкових корінців – 29 (50,9 %) хворих, на другому люмбаго – 19 (33,3  %) хворих. Рентгенометричними критеріями нестабільності є: збільшення лінійного зміщення тіла хребця у сагітальній площині понад 4,5 мм, аксіальна ротація хребця у сегменті понад 40°.
Опубліковано
2018-03-07
Розділ
Оригінальна стаття