Issues of “pain” phenomenon. Formulation of “pain” definition based on system approach

  • V. I. Poberezhnyi Private enterprise “Medical innovative technologies”
  • O. V. Marchuk Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University
Keywords: “pain” issue, “pain” phenomenon, types of pain, pain syndromes, pain pathogenesis, pain theory, system approach, system, human organism, structural and functional organization, functional system, “pain” definition

Abstract

 The issue of “pain” phenomenon is covered in the article. The types of pain are distinguished and five major components are emphasized in their general structure. The covering of pain syndromes depending on the origin of its pathogenesis (notsygenic, neurogenic, psychogenic) in literature has been analyzed. Conceptions of pain appreciation, neurogenic pain and inflammation pain pathogenesis, most widespread pain theories (the theory of intensity, the theory of pulse distribution (so-called “gate control theory of pain”), the theory of specificity, gene theory) are represented. The authors of this article have not set a goal to present the above information as a full system analysis of pain phenomenon issues but only to demonstrate its multiple meaning, complexity, relevance, and medical and social significance. The problem of “pain” definition formulation has been solved on the basis of system approach. Therefore, there are conceptions of human organism as a system, its structural and functional organization and its elements (functional systems) has been covered in the article. To assume these conceptions the definition of “pain” has been formulated. Pain – is a manifestation (symptom), relevant by psychoneurological mechanisms, of systemic reaction or a certain state of structural and functional human organism organization determined by potential danger or fact of tissue damage. 

Downloads

Download data is not yet available.

References

Мамчур В. Й., Хом’як О. В. Депресія та біль: деякі питання коморбідності та лікування (огляд)// Морфологія, 2011. – Т. V, № 3. – С. 24–34.

Голубєв В. Л, Данилов А. Б., Вейн А. М. Психосоціальні чинники, гендер і біль// Журнал неврології і психіатрії, 2004. – Т. 104 (11). – С. 70–73.

Вознесенская Т. Г. Хроническая боль и депрессия// Фарматека, 2008. – № 6 (160).

Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закл. : Ф50/ В. Г. Шевчук, В. М. Мороз, С. М. Бєлан та ін.: за редакцією В. Г. Шевчука. – Вид. 2, випр. і доп. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 448 с. (С. 196).

Решетняк В. К., Кукушкин М. Л. Боль: физиологические и патофизиологические аспекты. В кн: Актуальные проблемы патофизиологии (избранные лекции). Под ред. Б. Б. Мороза. – М. : Медицина, 2001. С. 354–389.

Кукушкин М.Л., Решетняк В. К. Дизрегуляционные механизмы патологической боли. В кн: Дизрегуляционная патология (под ред. Г. Н. Крыжановского). – М. : Медицина, 2002. – С. 616–634.

Вальдман А. В., Игнатов Ю. Д. Центральные механизмы боли. – Л. : Наука, 1976. – 191 с.

Решетняк В. К. Нейрофизиологические основы боли и рефлекторного обезболивания. – Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Физиол. человека и животных, 1985. – Т. 29, с. 39–103.

Патофізіологія: підручник в 2т. – Т. 2. Патофізіологія органів і систем/ О. В. Атаман. – Вінниця : Нова Книга, 2016. – 448 с.

Данилов А. Б. Типы и патофизиологические механизмы боли – значение для клинической практики// Manage pain, январь 2014б. – № 1. – С. 4–8.

Баринов А. Н. Лечение нейропатических болевых синдромов// Укр. мед. часопис, 2007. – № 2 (58). – С. 91–96.

Лысенко Г. И., Ткаченко В. И. Проблема боли в общеврачебной практике: Уч.-метод. пособие для семейных врачей. – К. : Медкнига, 2007. – 196 с.

Данилов А.Б., Давыдов О. С. Нейропатическая боль. – Москва : Боргес, 2007. – 198 с. 14. Маньковський Б. М. Симптоматичне лікування больового синдрому при діабетичній нейропатії// Укр. мед. газета, 2006. – № 10. – С. 15.

Маньковський Б. М., Жердьова Н. М., Пхакадзе О. Г., Бабина Г. В., Юзвенко Т. Ю. Терапія діабетичної полінейропатії за допомогою тіогами// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2003. – №5. – С. 50–53.

Мелзак Р. Загадка боли. Пер. с англ. М. : Медицина, 1981. – 231 с.

Решетняк В.К., Кукушкин М. Л. Возрастные и половые различия восприятия боли// Клиническая геронтология, 2003, Т 9, № 6. – С. 34 – 38.

Wall P.D., Melzack R. (Eds) Textbook of pain, 3rd ed., Churchill Livingstone, Edinbugh, 1994.

Решетняк В. К. Нейрофизиологические основы боли и рефлекторного обезболивания. Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Физиол. человека и животных, 1985. – № 29. – С. 39–103.

Калюжный Л. В. Физиологические механизмы регуляции болевой чувствительности. – М. : Медицина, 1984. – 215 с.

Guide to pain-management in low-resours settings. Edited by Andreas Kopf and Nilesh B. Patel. International association for the study of pain: Seatl, 2010. – 390 p.

Филатова Е. Г., Вейн А. М. Фармакология боли// Русский медицинский журнал, 1999. – № 9. – С. 410–418.

Wilcax G. L. IASP Refresher Courses on Pain Management, 1999. – Р. 573–591.

Coderre T.J., Katz J., Vaccarino A.L., Melzack R. Contribution of central neuroplasticity to pathological pain: review of clinical and experimental evidence. Pain, 1993, № 52. – Р. 259–285.Кукушкин М. Л. Графова В.Н., Смирнова В.И. и др. Роль оксида азота в механизмах развития болевого синдрома// Анестезиол. и реаниматол., 2002. – № 4. – С. 4–6.

Шуматов В. Б., Шуматова Т. А., Балашова Т. В. Влияние эпидуральной анальгезии морфином на NO-образующую активность ноцицептивных нейронов спинальных ганглиев и спинного мозга// Анестезиол. и реаниматол., 2002. – № 4. – С. 6–8.

Словарь иностранных слов и выражений //Авт.-сост. Е. С. Зенович.- М. : Агентство КРПА, “Олимп”: Издательство АСТ, 2002. – 778 с.

Словарь иностранных слов. – 13-е изд., стереотип. – М. : С. 48. – Рус. яз., 1986. – 608 с.

Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. – М., 1997.

Encyclopedia Britannica. Multimedia, 1997.

Физиология. Основы и функциональные системы : Ф50 Курс лекций /Под ред. К. В. Судакова. – М. : Медицина, 2000. – 784 с.

Марютина Т. М., Кондакова И. М. Психофизиология : Учебник для вузов. – Москва : МГППУ, 2004.

Побережный В. И. Теоретические основы создания коррекционно-стабилизационной медицины и метода структурно-функциональной диагностики по биоэлектрическим потенциалам биологически активных точек. //Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини : збірник наукових праць. Випуск № 12. – Київ, 2002. – С. 242–248.

Функциональные системы организма. Руководство// Под ред. К. В. Судакова – М. : Медицина, 1987. – 432 с.

Основы физиологии функциональных систем// Под ред. К. В. Судакова. – М. : Медицина, 1983. – 272 с.

Сент-Дьерди А., (Szent-Gyorgyi A.) Введение в субмолекулярную биологию. – М., 1964. – С. 22.

Юнг Карл Густав. Собрание сочинений в 19 томах. Феномен духа в искусстве и науке. Перевод с немецкого. – М. : Ренессанс, 1992. – Т. 15. – 320 с.

Published
2016-03-01
How to Cite
1.
Poberezhnyi VI, Marchuk OV. Issues of “pain” phenomenon. Formulation of “pain” definition based on system approach. PMJUA [Internet]. 2016Mar.1 [cited 2019Jun.26];1(1). Available from: https://www.painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/1
Section
Problem article